Розударив душу мою буревій 
Гей, буйним вітром розгулявся,
Срібним сміхом розіллявся,
Розворожив как кушутку,
Закрив очі мого смутку,
Ніжно дико засміявся,
Хлопче жий.

Десь там плаче моя мати  на рукав,
Гей, прости мене сиротино, прости 
Бо у мене хуртовина, бо розкинув 
Роззаґатив мою душу біль крилатий,
Ти не взнаєш неню мила, 
Що я взнав.

А на встрічу плаче сміхом новий край 
Гей, зваґотілі мої крила 
Вже не вдержу вже не сила,
Як на льоту не заб'юся тобі неню поклонюся,
Ти не кляни свого сина,
Прощавай.