Тихо гойдаються в синьому морі
Іскорки-зорі,
Ніби купається в хвилі блискучій
Рій їх летючий.

Скелі здіймаються, ще не остиглі,
Темні, похилі.
В чорнім міжгірьї десь світло палає
І погасає...

Чуєте пісню на тихому морі,
В синім просторі?
Слухайте: ось вона знов обізвалась
І увірвалась.

Човен малюється в морі на хвилі
Геть за півмилі.
Хто, безталанний, там хоче вловити
Долю у сіті?

Тихо купаються в синьому морі
Іскорки-зорі.
Тихо гойдається піна там ніжна,
Вся білосніжна.

Пісня далекая ледве лунає,
Мов завмирає...
Хай йому судиться в ніч цю вродливу
Доля щаслива!