Не співай по весні,
Соловейку, мені,
Сидячи у бузку на тичині,
Про щасливії дні,
Що мов наче вві сні
Задля мене минулися нині.

Не багато щось їх,
Днів щасливих отсих
На свойому віку їх зазнаю;
І загра гіркий сміх
На устах враз моїх,
Як коли я ті дні нагадаю.