Байдуже, де той вітер туманом повіє,
Вітер, що над землею розстогнавсь так дуже,
Берег згадок далеко в синій мряці мріє,
Лину, мені байдуже!

Гей, молодість пройшла, пройшли бурні пригоди,
І мрії, наче цвіти, мруть в обіймах стужі,
Сам їх часом збираю і мечу на води,
Най кануть, мені байдуже.

І лину, хоч ніхто не йде слідом за мною,
Тільки ти, густа мряко не відступний друже,
Ніде нам відпочинку, та ніде прибою,
Лину, мені байдуже!