І тихая хатиночка
В зеленім садку,
Й вродливая дівчинонька
В квітчастім вінку,

І доленька щасливая...
Де зникло усе?
Чом день-по-дню минаючи,
Нам лихо несе?

Понурилась хатиночка,
Посохнув садок,
Змарніла вже дівчинонька,
Зів’янув вінок...

А доленьки щасливої
Чи то й не було,
Чи горе те, мов хвилями,
Її занесло?

В душі журбу посіяло,
Зросило сльозами,
Без доленьки, без воленьки
Бідуємо ми!...

І тільки нам зостається
Ця пісня смутна,
Нагадує про долю
Минулу вона.

І поки ще співатимем
Ті муки пісні,
Не згаснуть нам на кращеє
Надії ясні!