В думному рокоті древніх урочих литаврів
Іменем пращурів, що поклонялись труду,
В шані високій вінець благородного лавра
Я тобі трепетно біля підніжжя кладу.
Враг не іспив із криниць твоїх ярого меду,
Підступ коріння русяве твоє не сточив,
Ти перетнула дорогу ординцю і шведу
Праведним гнівом освячених братством мечів!
Приспів
 Матір Полтаво! Стоїш величаво,
 Поклавши долоні на плечі століть!
 Матір Полтаво, в літописах слави
 Йменню твоєму, як житові жить!

Ім'я твоє багряніє в баладах, як ружа,
В армії честі, піднявши зорю на крилі.
Вірні сини твої стали на Ельбі оружно,
Власним життям оплативши грядуще землі.
Хай не оскудне твоя дароносна десниця,
Щедро підносячи повним по вінця цебром
Пісню і яблуко, мед і смагляву пшеницю
Людям - на радість, планеті - на вічне добро!
Слава Полтаві!
(Приспів)