Не смійся ти із мене, чорнобрива,
Бо прийде час і ти зазнаєш туги,
Не цілий вік цвіте краса ваблива,
І не втечеш і ти від зла й наруги...

Зітхнеш не раз, коли обступлять муки,
Коли минуть літа палкі дівочі
І ти складеш в гіркій задумі руки,
І втратять геть огонь веселі очі...

Не муч мене, моя ти люба зоре,
Бо й так мене всього прибило горе,
І не зазнав я щастя й на хвилину.
Пойми ж моїм словам ти віри,
Люблю тебе без краю і без міри,
І в серцеві ношу тебе єдину...