Я вірую в красу, одній їй поклоняюсь:
Одвіку в мирові вона керує всім,
Бо щастя є краса, краса є также ж щастя –
Немає розділу, немає грані їм.

В журливий час живлюсь надією тією,
Що в найдрібнішому і щуплому зерні
Все ж є закладена жива велика сила:
І з-під снігів воно воскресне навесні.

А ту, що мир живить і рухом ісповняє,
Керує думами і гріє в жилах кров,
Ту силу дивную, без жалю хочу тратить:
Кому бракує сил, кому краси бракує, щастя,
Хто плаче, страждає, тому оддам любов.