Не той сиротина –
Кого рід не знає;
У кого хатини
Й худоби немає;

Не той сиротина –
Хто ходить в десятці,
У кого свитина –
Вся латка на латці;

Аби була в його
Голова та руки;
Любов до народу,
Волі і науки, –

Він не сиротина,
Він родину має,
Він краю дитина,
I край його знає;

Він чадо громади:
Вона його любить,
Як сина кохає,
Як сина голубить.

Хто ж всім коверзує,
Зневажа родину,
Свого не шанує,
А служить чужині;

Хто в краще не вірить,
Душею не рветься
Будущину змірить
Й живе «як живеться»,

Хто правди боїться,
Хто панська дитина, –
Отой-то безрідний,
Отой сиротина;

Тому треба плакать
На себе самого,
Бо не привітає
Вкраїна такого.