by Larisa Petrivna Kosach-Kvitka (1871 - 1913), as Lesya Ukrainka
Language: Ukrainian (Українська)
Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? Ти, моя щира, гартована мова, Я тебе видобуть з піхви готова, Тільки ж ти кров з мого серця проллєш, Вражого ж серця клинком не проб'єш... Вигострю, виточу зброю іскристу, Скільки достане снаги мені й хисту, Потім її почеплю при стіні Іншим на втіху, на смуток мені. Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем на катів. Брязне клинок об залізо кайданів, Піде луна по твердинях тиранів, Стрінеться з брязкотом інших мечей, З гуком нових, не тюремних речей. Месники дужі приймуть мою зброю, Кинуться з нею одважно до бою... Зброє моя, послужи воякам Краще, ніж служиш ти хворим рукам!
Show a transliteration: DIN | GOST
Note on TransliterationsComposition:
- Set to music by Yakiv Stepanovich Stepovyi (1883 - 1921), "Слово" [ voice and piano ]
Text Authorship:
- by Larisa Petrivna Kosach-Kvitka (1871 - 1913), as Lesya Ukrainka, no title, written 1896
Go to the general single-text view
Researcher for this text: Emily Ezust [Administrator]
This text was added to the website: 2022-03-13
Line count: 24
Word count: 134