Най цьвіти-рожі зацвитуть,
Де око твоє гляне,
У мрачну даль,
Незнану путь мій жаль
Бездонний кане.
З жалем тугою піду я,
Де листє звяле лине,
Журба де сріблом весь моя,
Мов нитка павутини.
Весна минула з юних вій,
Розвіяв сьвіт полуду,
То я з тих днів, весняних мрій,
Ніколи не забуду.