Щаслива будь, най гарне твоє тіло
Іде дорогою, якою ходять люди,
А серце здоптане нехай несміло
Біля воріт святого раю блудить.

Хоч як от се роздвоєння болюче,
Хоч як кервавить воно ноги й руки,
То радуймось, що прийде неминуче
З’єдинення по довгих днях розлуки.

З’єдинення для тих, що доля злюща,
Немов на глум за єдно лиш ділила,
Любов, як Бог предвічна, невмируща
І від судьби у неї біль та сила!