І золотої і дорогої
Language: Ukrainian (Українська) 
І золотої і дорогої
Мені, щоб знали ви, не жаль 
Моєї долі молодої: 
А іноді така печаль 
Оступить душу, аж заплачу. 
А ще до того, як побачу 
Малого хлопчика в селі. 
Мов одірвалось од гіллі, 
Одно-однісіньке під тином 
Сидить собі в старій ряднині.
[Мені здається, що се я, 
Що це ж та молодість моя.]1
Мені здається, що ніколи 
Воно не бачитиме волі, 
Святої воленьки. Що так 
Даремне, марне пролетять 
Його найкращії літа, 
Що він не знатиме, де дітись 
На сім широкім вольнім світі, 
І піде в найми, і колись, 
Щоб він не плакав, не журивсь, 
Щоб він де-небудь прихиливсь, 
То оддадуть у москалі.

View original text (without footnotes)
1 omitted by Stetsenko.

Show a transliteration: DIN | GOST

Note on Transliterations

Authorship

Musical settings (art songs, Lieder, mélodies, (etc.), choral pieces, and other vocal works set to this text), listed by composer (not necessarily exhaustive)


Researcher for this text: Konstantin Gomon

This text was added to the website: 2009-06-16
Line count: 23
Word count: 103