by Viktor Zabila (1808 - 1869)

Не щебечи, соловейку
Language: Ukrainian (Українська) 
Не щебечи, соловейку,
під вікном близенько,
не щебечи, малюсенький,
на зорі раненько.

Як затьохкаєш, як свиснеш,
Неначе заграєш:
Так ї бьється в грудях серце,
Душу раздирає.

Як засвищеш голосніше,
А далі тихенько,
Аж у душі похолоно,
Аж замре серденько.

Зовсім трошки перестанеш,
Луна всюду пійде,
Ти в темну ніч веселишся
І як сонце зійде.

Твоя пісня дуже гарна,
Ти гарно спиваєш,
Ти щасливий-спарувався
І гніздечко маєш...

А я бідний, безталаний!
Без пари, без хати,
Не досталось мені в світі
Весело співати.

Сонце зійде, я нужуся,
И заходить - плачу:
Котру люблю дівчиноньку,
Тіеї не бачу.

Давно й чутки вже не маю
Про милу дівчину,
Цілий вік свій усе плачусь
На лиху годину.

Не щебечи, соловейку,
Як сонце пригріє!
Не щебечи, малюсенький,
І як вечеріє!

Ти лети, співай тим людям,
Котрі веселяться:
Вони піснею твоєю
Будуть забавляться.

А мені так годиться:
Стогне - не співає;
Нехай стогне коло мене,
Та смерть возвіщає.

Show a transliteration: DIN | GOST

Note on Transliterations

Authorship

Musical settings (art songs, Lieder, mélodies, (etc.), choral pieces, and other vocal works set to this text), listed by composer (not necessarily exhaustive)

Settings in other languages, adaptations, or excerpts:


Researcher for this text: Emily Ezust [Administrator]

Text added to the website: 2008-01-05 00:00:00
Last modified: 2014-06-16 10:02:00
Line count: 44
Word count: 151