by Viktor Zabila (1808 - 1869)

Гуде вітер вельми в полі
Language: Ukrainian (Українська) 
Гуде вітер вельми в полі,
Реве, ліс ламає...
Плаче козак молоденький,
Долю проклинає.

Гуде вітер вельми в полі,
Реве, ліс ламає...
Козак нудиться, сердешний,
Що робить, не знає.

Гуде вітер вельми в полі,
Реве, ліс ламає...
Козак стогне, бідолаха,
Сам собі гадає:

«Ревеш, вітре, та не плачеш,
Бо тобі не тяжко!
Ти не знаєш в світі горя,
Так тобі й не важко.

Тобі все одно: чи в полі,
Чи де ліс ламаєш,
Чи по морю хвилю гониш,
Чи криші здираєш.

Солом’яні і залізні,
Яку де зустрінеш,
Снігом людей замітаєш,
В полі як застигнеш.

Одірви ж од серця тугу,
Рознеси по полю,
Щоб не плакався я, бідний,
На нещасну долю.

А коли цього не зробиш -
Кинь мене у море:
Нехай зо мною потоне
Моє люте горе!...»

Show a transliteration: DIN | GOST

Note on Transliterations

Authorship

Musical settings (art songs, Lieder, mélodies, (etc.), choral pieces, and other vocal works set to this text), listed by composer (not necessarily exhaustive)

Settings in other languages, adaptations, or excerpts:


Researcher for this text: Emily Ezust [Administrator]

Text added to the website: 2008-01-05 00:00:00
Last modified: 2014-06-16 10:02:00
Line count: 32
Word count: 126